Карантин із дітьми: ідеї для дозвілля та профілактика вигоряння

       Карантин  випробування для кожного: дітей, підлітків, батьків, старшого покоління. Ми  не стикалися з таким довгим періодом перебування вдома, з досить граничними вимогами щодо перебування на вулиці, в громадських місцях. пербуваємо в стресі, бо не знаємо точної дати, коли це завершиться, як довго "затягувати пояси" та дистанційно працювати.  І це — нормально. Боятися загрози та невідомого — це нормально.

Актуальним залишається питання, що далі ми будемо робити зі своїм страхом, чи зможемо ми спілкуватися зі своїми дітьми з позиції дорослого чи в нас просто не вистачить на це сил через вигоряння?  В такі складні моменти нам необхідна допомога, поради психологів і психотерапевтів, підтримка рідних та зміна оточення. як це здійснити в рамках карантину?

     Спробуємо обрати серед рекомендацій, ті які нам підійдуть найбільше та сприятимуть створенню гармонійного середовища,  атмосфери порозуміння та злагоди. 

      Отже,  для початку визначимось з основними питаннями, що постають перед нами під час перебування з дітьми вдома:

•   З маленькими дітьми  потрібно говорити про коронавірус?
•  Яким чином реагувати на знецінення  нашої турботи підлітками?
•   Як створити потрібне середовище, аби не вигоріти в умовах карантину?
•   Як, чим урізноманітнити щоденне дозвілля дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як говорити з маленькими дітьми про карантин та коронавірус?

   Діти разом з нами хвилюються, вони не розуміють, що відбувається. Тому, навіть, дошкільникам  потрібно пояснювати, чому зараз життя вашої родини змінилося. Дитина відчуває фон тривоги батьків, і обов’язково буде на це якось реагувати. В першу чергу,   малеча вловлює  невербальні сигнали дорослих (міміку, жести, настрій). Вона може не ставити запитання, але модель її поведінки зміниться. Це може вплинути на стан її імунітету, тому що психологічний і фізичний імунітет дуже пов’язані між собою. Діти схильні неправильно трактувати такі сигнали, вважаючи причиною  емоційного стану дорослих самих себе. Чим більше інформації вони від нас отримають, тим менше в них буде тривоги. Тому важливо дати дитині зрозуміти, що вона не винна.

Розпочніть з пояснення, чому варто залишатись вдома, чому вони не можуть спілкуватися зі своїми однокласниками чи одногрупниками вживу.

 

Як  дітям пояснити, що ж відбувається?

Багато професіоналів  пропонують розповідати дітям, що існує хвороба, яка дуже швидко поширюється по світу. І для того, щоб вберегтись від неї, усім варто залишатись вдома, на карантині.  Навіть, якщо ми не хворі., потрібно берегти здоровя, аби не заразити інших, у яких імунітет слабший. У світі дуже багато людей роблять все можливе, аби зупинити вірус. Лікарі на всіх котнтинентах шукають вакцину від цього вірусу. Вони про всіх подбають, але для цього потрібно трішечки часу. Тому потрібно робити те, що зараз в наших силах, дотримуватись правил. Далі можна скласти план, у якому спільними міркуваннями дійти висновку, а що ж від нас залежить.

Не бійтесь і не соромтесь говорити дітям, що в нас всіх підвищилася відповідальність. Уточнюйте, що вам потрібна їхня допомога. Розподіляйте обов'язки та не забувайте дякувати за їхнє виконання. Це можуть бути дуже прості доручення. Краще, якщо  ви складете  список важливих щоденних справ: роздрукувати,  написати, намалювати. 

  Обговоріть, опрацюйте всі можливі варіанти звичайного дня, вихідного, або доби, у якій може статись щось непередбачуване, небезпечне. продумайте кому і як діяти, що робити, кому телефонувати,  у кого просити допомоги. В критичних ситуаціях у нас має або вмикатися механічна пам’ять і тому інформація має бути дуже добре закріплена, або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас «стабілізує».

Коли підлітки знецінюють вашу працю, турботу

У підлітків може спостерігатися позиція заперечення небезпеки, обезцінювання слів і турботи батьків, конфлікти з ними. Батькам потрібно реагувати на знецінення підлітками ситуації стійко, навчитися не сприймати це особисто. Підлітки намагаються побудувати власні границі і самостійно вирішити власні потреби. Для молоді авторитет батьків поступається перед бажанням відчути себе дорослими, лідерами. Це — обов’язкова умова дорослішання.

     З підлітками також дуже важливо обговорити ситуацію, в якій ми зараз знаходимося, і подумати про те, що кожен з нас у цій ситуації може зробити. Надайте своїм дітям відчуття дорослості, довіртесь їм, відкрийте свої щирі почуття, потребу у їхній підтримці та допомозі.

Як створити потрібне середовище, аби не вигоріти в умовах карантину?

  Аби заощадити ресурси і мати сили та бажання говорити з дитиною у стану спокою, стабільності, вкладайте у себе:

• знайти "заряд", що дозволяє вам відновлюватися;
• турбуйтесь про себе;
• встановити обмеження на перегляд новин, інформаційних повідомлень;
• започаткуйте правило 2 хвилин тиші;
• як тільки відчуєте сильну напругу, знайдіть точки опори, зручно сядьте, зосередьтесь на власному диханні;
• поставте кордони, не бійтесь відмовити, якщо вам не подобається.

Коли ми розслаблені та спокійні, дитина поруч з нами також розслабляється. Пам’ятайте, ви маєте право на свій час і відновлення.Інакше  вигорання неминуче.

 Дітям дуже корисно знати, що батькам потрібно мати час для себе. Тоді дитина вчиться поважати і свій простір і навчається тому, що про себе можна піклуватися.

   Коли ви знаходяться постійно з дітьми — відбуваються величезні сенсорні перевантаження. Ваша нервова система втрачає ліміт спілкування. Якщо не  брати паузу — доведеться страждати від почуття провини через те, що зірвалися на дитину. 

 

Як і чим урізноманітнити дозвілля ?

Психологи радять зробити скриньку  різноманітних ігор, ідей, створити простір для креативу, дозволяти відірватися від буденності, побути дитиною. Малюйте,  влаштовувати театр тіней, переглядайте мультфільми, ліпіть з пластелину, рахуйте крупи, складайте на швидкість, співайте, танцюйте, робіть фізичні вправи. 

Головне - не навантажуйте дітей.  Дайте їм можливість відпочити! Нехай діти генерують ідеї для взаємного проведення часу. Мотивуйте їхній креатив, адже таким чином, дитина розвивається. 

 Шукайте способи отримання радості, займайтесь з дітьми тим, що викликає в них і у вас відчуття радості.

Це допоможе витримувати напругу.  Як би не було складно —  важливо не втрачати відчуття смаку життя. Це створює «імунітет» проти дипресії, стресу.

 

   Так, наприклад, Світлана Ройз пропонує створити календар з незвичайними святами.

• «У День польотів на літаку — робити літачки, розмальовувати і влаштовувати шоу. День поплескування по плечу — не просто поплескувати один одного за першої-ліпшої можливості, а й малювати на плечі літери, які потрібно розпізнати, чи — якщо вдома кілька дітей — торкатися до плеча і вгадувати, хто доторкнувся. У День встигання всюди — можливо, написати з дітьми „план дня“ і викреслювати зроблене або — примовляти „все, що потрібно, я встигну — все, що важливо, — я встигну“ [...] У День „А на що схоже?“ — можна ставити один одному це питання, коли дивимося на їжу, коли спостерігаємо за хмарами, коли відкушуємо яблуко, коли розглядаємо тінь, коли бачимо калюжу і досліджуємо її форму», — пропонує ідеї психолог.

Ідеї для календаря від Світлани Ройз:

• Для включення в життя різних каналів сприймання — тактильного, візуального, аудіального, вербального.

1. День прислуховування до весни
2. День сонячних зайчиків
3. День рахування червоних машин
4. День любові до пирогів
5. День взаємності чорних кішок
6. День теплих поцілунків
7. День хвостів білок
8. День перебирання в шафі
9. День пошуку зеленого кольору
10. День губ «бантиком»
11. День слова «Молодець»
12. День пускання літачків
13. День поплескування по плечу
14. День «А на що схоже ...»
15. День дзвону
16. День «НЯВ»
17. День позіхання
18. День вдалих планів
19. День встигання всюди
20. День поглядів удзеркало з посмішкою
21. День кущів троянд
22. День пісень про кохання
23. День ворушіння вухами
24. День великого ґудзика
25. День помаху крилами
26. День цокання підборами
27. День слова «БУ»
28. День відлякування страху
29. День вдаряння долонями по воді
30. День ароматів весни
31. День мрії про диво

Залишайтесь щасливими родинами та з користю проводьте  час разом зі своїми дітьми!